Всім привіт, так получається, що пишу в цьому щоденнику раз на місяць. Отже це - вже не щоденник, а місячник, можливо в майбутньому стане тижневиком.
Цього разу піднімаю тему прийняття рішень. Одразу виникає питання, хто приймає рішення:
- я чи продавець(маркетолог, рекламщик), який продав мені телефон, одеколон, кіно, вино, доміно...
- я, котрий хочу робити ремонт чи сусід, котрий зробив ремонт місяць назад?
- я, котрий встав о восьмій годині чи Микола Петрович, котрий сказав, що на роботі треба бути о 8:30?
- я, котрий буде голосувати за Ющенка, Тимошенко, Януковича або Василя Противсіх чи система в якій від цього нічого не зміниться?
Звичайно, всі рішення приймаю я, і мотиви їх прийняття можуть бути різними чи, то заздрість, чи прагнення до стабільності, чи бажання розвиватись або інстинкти самозбереження, продовження роду. Але більшість рішень ми приймаємо, по заданому кимось сценарію. Спочатку батьки ведуть нас в дитсадок і питають, яку іграшку ти візьмеш з собою машинку чи м'ячик? Потім, ми йдемо в школу і нас запитують: після уроків підеш на танці чи на футбол? А потім треба здобувати вищу освіту і знову ми приймаємо рішення, в який заклад йти... А дальше люди стикаються з реальністю - треба йти на роботу і жити по новому сценарію пн-пт 8:30-19:30, сб-нд вихідні.
Тобто, ми народились і нас одразу готують до одного соціального сценарію школа-університет-робота. Звичайно такий сценарій не всім підходить, Отже давайте перед прийняттям рішень вибирати власний сценарій. Замість того, щоб вставати о 8:30, бо то треба йти на роботу - працюйте на себе і вставайте, коли захочете. Успіхів!
(зображення з Google)
Публікації
